Електропунктурне прогнозування ефективності апіпродуктів

апитерапия

Апітерапія є дієвим засобом у лікуванні патології, що досить складно піддається іншими методами: хвороб підшлункової залози та селезінки.  А саме, вона є ефективною при  хронічному панкреатиті та неспецифічних імунодефіцит них станах, коли формуються хронічні інфекційні процеси .

Існує багато суперечностей щодо алергічності самих апіпродуктів, а також недостатньо вивчені методи їх застосування.

Методика дослідження

 На протязі 2010-2011років ми вивчали методи застосування за допомогою методу електропунктурної діагностики за Р.Фолем.

Методика передбачає вимірювання електрошкірної провідності точок, кожна з яких відповідає певному органові. При цьому зміна провідності точки відносно нормальних показників вказує на патологію органа. Визначивши які органи є порушеними, приступаємо до підбору препаратів методом тестування.

Зразок препарату вноситься в чашечку, яка підключена ніби антена до вимірювального кола, потім перевіряємо зміну провідності шкіри в точці під впливом даного засобу. Якщо показники нормалізувались-це свідчить про небайдужість системи до даного препарату, найчастіше про позитивний вплив.

Хоча трактовка такого результату залежить від вихідної мети застосування засобу, наприклад косметичні засоби не повинні аніяк впливати на ендокринний канал. Якщо вони, приміром, його покращують-є підозра, що вони гормоновмісні і згодом таке «покращення» вилізе залежністю від косметики.

Для перевірки ефективності (тестування) використовували такі апіпродукти:

    1. Настоянка великої воскової молі
    2. Підмор бджіл
    3. Прополіс

Результати

Аналіз  даних 24 пацієнтів, з них 7 з хронічним панкреатитом та 13 часто і тривало хворіючи та пацієнтів з хронічними інфекціями показав наступну закономірність:

    • на початку лікування у 15 (62%) пацієнтів позитивно тестувалась настоянка в. воскової молі, 7 (29%) підмор і 2 (8%) прополіс –в обох випадках пацієнтами були діти до 7 років
    • надалі у 5 (20%) тих пацієнтів, кому підходила настоянка в.воскової молі вона більше не тестувалась, а підходив подмор бджіл і навпаки, тобто потрібний апіпрепарат може змінюватись в процесі лікування. В одномі випадку тривалого лікування почав згодом підходити прополіс

Аналіз

Клінічний ефект від застосування цих апіпродуктів у даних пацієнтів важко виокремити, оскільки для лікування примінялись найчастіше поєднання методів гомеопатії, психотерапії, апітерапії та фунготерапії (лікування грибами) з дієтою. Орієнтовне спостереження вказує на відчутне підвищення ефективності лікувальної схеми після початку застосування апіпродуктів, проте ця інформація потребує чисельного аналізу.

Психологічний портрет пацієнтів з досліджуваними патологіями вказує на наявність у них «комплекса жертви», схильності до самоаналізу, часто до самозвинувачення, психологічного «самопоїдання»;  для пацієнтів з хронічними інфекціями характерний стан психологічної пригніченості, що відповідає нездатності себе захистити як в соціальному житті, так і стосовно чужорідних мікроорганізмів.

Ми вбачаємо у такому портреті схожість з гомеопатичним патогенезом препарату «Apis mellificia» (медоносна бджола), що деякою мірою пояснює особливу ефективність апіпродуктів при лікуванні імунодефіцит них станів та хронічного панкреатиту.  І сама бджола приносить себе в жертву заради захисту вулика та інтересів спільноти.

Висновки:

Прополіс виправдовує свою репутацію «обережно до застосування»,  оскільки без попередньої підготовки, покращує показники підшлункової залози та селезінки лише в окремих випадках.  Найвдалішим для початку лікування хронічних панкреатитів та інфекцій виявився препарат настоянки великої воскової молі.

Головаха М.О. , Горніч М.

НДІ ІНМЕД 

Обсудить статью на ФОРУМЕ 

Updated: 09.02.2015 — 23:20
ИНМЕД © 2015 Frontier Theme
Translate »